Міжнародні автомобільні вантажні перевезення

Стягнення неоплаченої провізної плати за Конвенцією CMR

Провізну плату не сплатив замовник, зареєстрований у Словацькій Республіці. Ми беремо справу в роботу, перевіряємо позовну давність за статтею 32 Конвенції CMR і ведемо справу від досудової вимоги (predžalobná výzva) до примусового виконання (exekúcia).

Ми представляємо перевізників, експедиторів і логістичні компанії – як словацькі, так і іноземні, – чий замовник не оплатив рахунок за вже виконане перевезення.

Правові консультації ми надаємо словацькою або англійською, а письмово спілкуємося з Вами також українською; всю справу можемо вести дистанційно.

Кого ми представляємо

Що ми робимо і для кого

Ми зосереджуємося на грошових вимогах, що виникають з міжнародних автомобільних перевезень вантажів, коли боржник зареєстрований у Словацькій Республіці.

Перевізники

Неоплачена провізна плата за вже виконане перевезення – зокрема у випадках, коли замовник ніколи не оспорював рахунок і просто не платить.

Експедитори

Вимоги до замовника та з’ясування Вашої позиції в ланцюгу замовник – експедитор – перевізник.

Іноземні кредитори

Польські, литовські, чеські та інші іноземні компанії, чий боржник зареєстрований у Словаччині. Ми ведемо провадження у словацьких судах і в судових виконавців від Вашого імені.

Рахунки з утриманнями та спірні рахунки

Утримання за прострочення, пошкодження вантажу або нібито порушення умов замовлення на перевезення. Ми оцінюємо, які з утримань обґрунтовані згідно з Конвенцією CMR і договором.

На чому це ґрунтується

Що вирішується в перший день

Перш ніж надіслати перший лист, треба з’ясувати дві речі: скільки часу ще можна звернутися з вимогою до суду і яке право до неї застосовується. Обидві відповіді випливають з Конвенції CMR, опублікованої у Словацькій Республіці як Наказ міністра закордонних справ № 11/1975 Зб. Згідно з її статтею 1(1) Конвенція застосовується до кожного договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за плату, якщо місце прийняття вантажу до перевезення і місце, передбачене для доставки, зазначені в договорі, розташовані у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, – незалежно від місця проживання та громадянства сторін.

Позовна давність за статтею 32 CMR

Згідно зі статтею 32(1) Конвенції строк позовної давності за позовами, що виникають з перевезень, які здійснюються відповідно до Конвенції, становить один рік; у разі умисного неправомірного діяння або такої недбалості, яка за законодавством суду, що розглядає справу, прирівнюється до умисного неправомірного діяння, цей строк становить три роки. Вимога про сплату провізної плати не є вимогою щодо втрати, пошкодження або прострочення доставки, тому застосовується залишкова категорія за статтею 32(1)(c): строк починає спливати після закінчення трьох місяців з дня укладення договору перевезення, а день початку перебігу строку до нього не зараховується. На практиці строк позовної давності за вимогою може спливти приблизно через п’ятнадцять місяців після укладення договору перевезення – рахуючи від укладення договору, а не від строку оплати рахунку. Згідно зі статтею 32(2) Конвенції письмова претензія зупиняє перебіг позовної давності до дня, коли перевізник письмово відхилить претензію і поверне додані до неї документи; повторна претензія в тій самій справі перебіг строку знову не зупиняє. Це положення сформульоване щодо претензії, яку відхиляє перевізник, – досудова вимога, якою сам перевізник вимагає від замовника сплати провізної плати, під його формулювання не підпадає і перебігу строку не зупиняє. Крім випадку за пунктом 2, стаття 32(3) передбачає, що зупинення і переривання перебігу позовної давності регулюються законодавством суду, який розглядає справу; у словацькому суді це означає § 402 Торгового кодексу, згідно з яким строк перестає спливати лише з моменту дії, що вважається початком судового провадження або заявленням права у вже розпочатому провадженні. Нагадування, надіслані боржникові, строк не продовжують.

Чи підпадає вимога перевізника про сплату провізної плати під однорічний строк за статтею 32 CMR, чи під загальний чотирирічний строк позовної давності за § 397 Торгового кодексу Словаччини, у фаховій практиці вирішують неоднаково. З огляду на цю невизначеність доцільно виходити з коротшого строку.

Право, що застосовується, за Регламентом Рим I

Якщо сторони не обрали право, що застосовується, його визначають згідно зі статтею 5(1) Регламенту (ЄС) № 593/2008 (Рим I): застосовується право країни звичайного місця проживання перевізника, за умови що в цій самій країні розташоване також місце прийняття вантажу, місце доставки або звичайне місце проживання відправника. Якщо ці умови не виконано, застосовується право країни, де розташоване погоджене сторонами місце доставки. Згідно зі статтею 5(3) застосовується право іншої країни, якщо з усіх обставин справи очевидно, що договір за відсутності вибору права явно тісніше пов’язаний з цією іншою країною; отже, це правило не усуває дійсного вибору права за статтею 3.

Конвенція CMR має пріоритет у тій мірі, в якій вона регулює відповідне питання, – це випливає з § 756 Торгового кодексу Словаччини. Стаття 25(1) Регламенту Рим I також передбачає, що Регламент не впливає на застосування міжнародних конвенцій, учасницями яких є держави-члени і які встановлюють колізійні норми щодо договірних зобов’язань. Тому право, визначене за Регламентом, застосовується лише до питань, які Конвенція не регулює; вимога перевізника про сплату провізної плати – одне з них.

Де можна подати позов – стаття 31 CMR

Згідно зі статтею 31(1) Конвенції позивач може звернутися до суду договірної країни, визначеного угодою між сторонами, до суду країни, на території якої відповідач має звичайне місце проживання, основне місце діяльності або відділення чи агентство, через яке було укладено договір перевезення, або до суду країни, на території якої розташоване місце прийняття вантажу до перевезення чи місце, передбачене для доставки; до інших судів звертатися не можна. Якщо боржник зареєстрований у Словацькій Республіці або вантаж було розвантажено тут, юрисдикцію мають словацькі суди.

Згідно зі статтею 71(1) Регламенту (ЄС) № 1215/2012 (Брюссель I bis) Регламент не впливає на конвенції, які щодо окремих питань регулюють юрисдикцію або визнання та виконання судових рішень; згідно зі статтею 71(2)(b) рішення, ухвалене при здійсненні юрисдикції, передбаченої такою конвенцією, визнається і виконується в інших державах-членах відповідно до цього Регламенту. Якщо сама конвенція встановлює умови визнання або виконання – стаття 31(3) Конвенції CMR пов’язує можливість виконання в інших договірних країнах із дотриманням передбачених там формальностей, – застосовуються ці умови; у будь-якому разі можуть застосовуватися положення Регламенту про визнання та виконання, а отже, і виконання без проголошення виконуваності.

Порядок дій

Як це відбувається

1

Прийняття та аналіз справи

Ми отримуємо від Вас замовлення на перевезення, накладну CMR і рахунок. Перевіряємо, чи регулюється справа Конвенцією CMR, скільки часу ще можна звернутися з вимогою до суду і з чого саме складається основна сума.

2

Перевірка боржника

Ми перевіряємо торговий реєстр (obchodný register), опубліковану фінансову звітність, відкриті виконавчі провадження, а також провадження у справах про банкрутство (konkurz) і реструктуризацію. Це показує, чи варто розпочинати провадження і в якому порядку діяти.

3

Досудова вимога

Ми готуємо і надсилаємо вимогу про оплату з розрахунком основного боргу, відсотків за прострочення та фіксованої компенсації витрат на стягнення. Вимога також є основою для наступних кроків.

4

Словацьке провадження щодо платіжного наказу

Якщо боржник не платить, ми подаємо заяву про видачу платіжного наказу (platobný rozkaz) відповідно до Закону № 307/2016 Зб. Заява подається виключно в електронній формі, а виключну підсудність у цих справах має Окружний суд Банська Бистриця. Якщо платіжний наказ треба було б вручати відповідачеві за кордоном, цей шлях недоступний (§ 3(6)(d) Закону), – тоді застосовується європейський платіжний наказ за Регламентом (ЄС) № 1896/2006. Заява також неприйнятна, якщо відсотки за прострочення, заявлені на підставі договору, більш ніж на п’ять процентних пунктів перевищують ставку, яка застосовувалася б без такої домовленості (§ 3(5)(a) Закону).

5

Платіжний наказ або заперечення

Суд видає платіжний наказ не пізніше ніж через десять робочих днів після виконання процесуальних умов, зокрема сплати судового збору. З дня вручення платіжного наказу відповідач має 15 днів, щоб або заплатити, або подати заперечення (odpor), яке має бути обґрунтоване по суті. Якщо заперечення не подано, платіжний наказ має наслідки рішення суду, що набрало законної сили; якщо подано – ми відповідаємо на нього і в межах 15-денного строку подаємо клопотання про продовження провадження в суді, до підсудності якого справа належить згідно з Кодексом цивільного спірного процесу (Civilný sporový poriadok).

6

Примусове виконання

Щойно рішення набере законної сили і стане виконуваним, ми подаємо заяву про примусове виконання. Виключну юрисдикцію щодо виконавчих проваджень має Окружний суд Банська Бистриця, який розподіляє справу судовому виконавцю (exekútor) у випадковому порядку – кредитор виконавця не обирає. Якщо проти того самого боржника вже ведеться виконавче провадження і суд видав виконавцю доручення, § 55(4) Виконавчого кодексу (Exekučný poriadok) передбачає, що кожна наступна справа проти цього боржника передається тому самому виконавцю, а випадковий вибір не застосовується.

7

Ескалація – банкрутство

Якщо виявиться, що боржник не платить кільком кредиторам, можна розглянути заяву про банкрутство та вимогу до статутного органу про відшкодування шкоди, заподіяної несвоєчасним поданням такої заяви. Кожен такий крок ми оцінюємо окремо: згідно з § 11(4) Закону № 7/2005 Зб. кредитор відповідає перед боржником та іншими особами за шкоду, спричинену наслідками відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо суд закриє провадження, відкрите за заявою кредитора, через те, що встановлено платоспроможність боржника, хіба що кредитор доведе, що, подаючи заяву, діяв із професійною ретельністю. Тому заява про банкрутство – не інструмент тиску.

Документи

Що нам потрібно від Вас

У більшості справ достатньо п’яти документів. Надішліть їх як скани або фотографії; оригінали на цьому етапі не потрібні.

  • Замовлення на перевезення або договір перевезення – включно з листуванням електронною поштою, на підставі якого його було укладено.
  • Накладна CMR, зокрема з підтвердженням вантажоодержувача про отримання вантажу.
  • Рахунок на провізну плату та доказ того, що його надіслано боржникові.
  • Підтвердження доставки та інші транспортні документи.
  • Листування з боржником – нагадування, претензії, повідомлені утримання, часткові оплати.
Гонорари

Скільки це коштує

Обсяг робіт і гонорар погоджуються заздалегідь і в письмовій формі. Ціну оцінки справи та досудової вимоги Ви знаєте ще до того, як ми почнемо роботу.

Оцінка справи

фіксований гонорар, погоджений заздалегідь

Ми переглядаємо документи, перевіряємо позовну давність і право, що застосовується, та пропонуємо порядок дій. Гонорар називаємо до початку будь-якої роботи; якщо Ви вирішите не продовжувати, на цьому справа завершується.

Досудова вимога

фіксований гонорар за кожен крок

Підготовка і надсилання вимоги про оплату, включно з розрахунком відсотків за прострочення та фіксованої компенсації витрат на стягнення. Погоджується як фіксована сума за цей крок, а не за погодинною ставкою.

Представництво у провадженні

фіксований гонорар або гонорар успіху

Згідно з § 7(1) Наказу Міністерства юстиції Словацької Республіки № 655/2004 Зб. гонорар успіху може бути погоджений у вигляді відсоткової частки від вартості предмета справи; згідно з § 7(2) його максимальний розмір не може перевищувати 20 % цієї вартості. Згідно з § 8(1) Наказу він стає належним до сплати лише тоді, коли клієнт повністю виграв справу; якщо клієнт виграв справу частково, адвокат згідно з § 8(2) має право на тарифну винагороду, визначену відповідно до ступеня успіху, а якщо клієнт не виграв навіть частково, адвокат згідно з § 8(3) може вимагати лише відшкодування фактичних витрат.

Поряд із гонораром адвоката виникають фактичні витрати, передусім судові збори. У провадженні щодо платіжного наказу судовий збір згідно з § 11c(1) Закону № 71/1992 Зб. про судові збори становить 50 % відсоткової ставки, встановленої в тарифі зборів; базова ставка за пунктом 1(a) тарифу – 6 % вартості предмета спору, тобто в цьому провадженні 3 %, але не менше 25 євро і не більше 25 000 євро, а в господарських справах – не більше 50 000 євро. Суд не вимагає від заявника його сплатити, і якщо збір не сплачено протягом 15 днів з дня подання, заява не розглядається. Судовий збір за заяву про примусове виконання становить 25 євро згідно з пунктом 13(a) тарифу. Результат провадження залежить від обставин конкретної справи, зокрема від майна боржника.

Без зобов’язань

Надішліть нам документи щодо Вашої вимоги

Напишіть, якого перевезення стосується вимога і що саме замовник не оплатив. Ми зв’яжемося з Вами й окреслимо подальші кроки. Надсилання цієї форми не створює відносин між адвокатом і клієнтом.

Запитання

Поширені запитання