UK
UK
Для кредиторів з України

Стягнення заборгованості зі словацької компанії

Замовник, зареєстрований у Словацькій Республіці, не оплатив рахунок за товари, послуги або субпідряд. Ми з’ясуємо, в якому суді і за яким правом можна заявити вимогу, перевіримо боржника в публічних реєстрах і ведемо справу від досудової вимоги (predžalobná výzva) до примусового виконання (exekúcia).

Ми пропонуємо представництво компаніям, зареєстрованим в Україні, – постачальникам товарів, надавачам послуг, будівельним і монтажним компаніям, а також кредиторам за позиками між компаніями, – чий боржник зареєстрований у Словаччині. Ми консультуємо виключно з питань права Словацької Республіки; якщо Ваш договір регулюється українським правом, ми співпрацюємо з Вашим адвокатом в Україні.

Правові консультації ми надаємо словацькою або англійською, а письмово спілкуємося з Вами також українською; всю справу можемо вести дистанційно.

Надіслати справу на оцінку+421 907 823 239
Для кого

Кому ми допомагаємо

Ми зосереджуємося на грошових вимогах іноземних підприємців до боржників, зареєстрованих у Словацькій Республіці, – незалежно від галузі. Для провізної плати за Конвенцією CMR у нас є окрема сторінка; ця сторінка стосується товарів, послуг, будівельного й монтажного субпідряду та позик між компаніями.

Постачальники товарів

Неоплачені рахунки за поставлений товар – зокрема у випадках, коли замовник рахунок не оспорював і просто не платить, а також коли він почав заявляти про недоліки лише після вимоги про оплату.

Надавачі послуг та ІТ-компанії

Винагорода за надані послуги, розроблення та ліцензування програмного забезпечення, сервісне обслуговування чи оренду обладнання. Ми оцінимо, чим Ви можете довести, що виконали свої зобов’язання, – акти приймання, звіти про виконані роботи, підтвердження електронною поштою.

Будівельні та монтажні компанії

Субпідряд на будівництвах у Словаччині та монтаж технологічного обладнання: неоплачені проміжні рахунки, утримані частини ціни та непідписані акти приймання-передачі. Ми перевіряємо Вашого безпосереднього контрагента в ланцюгу субпідряду, оскільки вимога спрямована саме до нього.

Кредитори за позиками між компаніями

Неповернені позики та кредити, надані словацькій компанії, – діловому партнерові або компанії в групі. Ми оцінимо договір, доказ надання коштів і строк повернення та перевіримо, чи не опинився боржник тим часом у процедурі банкрутства (konkurz) або реструктуризації.

На чому це ґрунтується

Що треба знати перед першим кроком

У разі транскордонної вимоги спершу вирішуються три питання: який суд має юрисдикцію, яким правом регулюється договір і чи має стягнення з конкретного боржника економічний сенс. Юрисдикцію та право, що застосовується, визначають безпосередньо застосовні регламенти Європейського Союзу; провадження у словацькому суді та примусове виконання регулює словацьке право. Ці регламенти застосовуються і щодо боржника зі Словаччини, кредитор якого зареєстрований в Україні. Проте низка інструментів Союзу – європейський платіжний наказ, європейське провадження у справах з невеликою сумою позову чи виконання судового рішення без проголошення його виконуваності – передбачає, що сторона або суд перебувають в іншій державі-члені; тому для українського кредитора вони не застосовуються. Ми звертаємо на це увагу в кожному пункті.

Де подавати позов – юрисдикція словацьких судів

Правила визначає Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1215/2012 (Брюссель I bis). Згідно зі статтею 4(1) особи, які мають місце проживання на території держави-члена, притягуються до суду в судах цієї держави-члена; згідно зі статтею 63(1) місцем проживання компанії є місце, де розташовані її зареєстроване місцезнаходження, центральний орган управління або основне місце діяльності. Тому боржника, зареєстрованого у Словацькій Республіці, можна позивати до словацького суду, якщо сторони не домовилися про юрисдикцію іншого суду. Це правило залежить від місця проживання відповідача, а не позивача, тож воно діє і для кредитора, зареєстрованого в Україні. Проте спеціальна юрисдикція за місцем виконання договірного зобов’язання (стаття 7(1)) дозволяє позивати особу, яка має місце проживання в державі-члені, лише в іншій державі-члені: якщо товар було поставлено або послуги надано в Україні, юрисдикція українського суду з Регламенту не випливає. Чи можете Ви позивати словацького боржника в Україні, визначає українське право; однак українське судове рішення мало б бути визнане у Словаччині згідно з міжнародними договорами та словацьким законом, тоді як рішення словацького суду є безпосередньою підставою для примусового виконання у Словаччині – тобто в державі, де зареєстрований боржник.

Застереження про суд у договорі або в загальних умовах торгівлі: стаття 25(1) Регламенту поширюється на угоду, якою сторони незалежно від свого місця проживання обрали суд або суди держави-члена, – отже, і на угоду українського постачальника зі словацьким замовником про юрисдикцію словацького суду; така юрисдикція є виключною, якщо сторони не домовилися про інше. Угоду має бути укладено в письмовій формі або усно з письмовим підтвердженням, у формі, що відповідає практиці, яка склалася між сторонами, або – у міжнародній торгівлі – у формі, що відповідає звичаям, про які сторони знають або повинні знати; згідно зі статтею 25(2) письмовою вважається також комунікація електронними засобами, яка забезпечує тривалий запис угоди. Якщо договір визначає український суд, стаття 25 на таке застереження не поширюється; словацький Закон № 97/1963 Зб. про міжнародне приватне і процесуальне право угоду про юрисдикцію іноземного суду допускає, вважає її виключною, якщо сторони не домовилися про інше, і вимагає письмової форми або письмового підтвердження (§ 37e(1) і (3)). Яку дію має таке застереження у спорі проти боржника, зареєстрованого у Словаччині, ми оцінюємо в конкретній справі. Якщо в тій самій справі вже триває провадження в українському суді, словацький суд може за умов статті 33 Регламенту зупинити провадження; у відносинах з Україною діє також договір про правову допомогу 1982 року (наказ № 95/1983 Зб.), згідно зі статтею 18 якого провадження закриває суд, що розпочав його пізніше, а Регламент згідно зі статтею 73(3) не впливає на застосування таких раніше укладених двосторонніх договорів із третіми державами. Згідно зі статтею 26(1) Регламенту юрисдикцію має також словацький суд, у якому відповідач бере участь у провадженні, не заперечуючи проти відсутності юрисдикції. Тому застереження про суд ми перевіряємо першим.

Яким правом регулюється договір – Регламент Рим I

Юрисдикція суду і право, що застосовується, – два окремі питання: словацький суд може вирішувати справу за правом іншої держави. Регламент Рим I згідно зі статтею 2 застосовується незалежно від того, чи є визначене ним право правом держави-члена, – ним може бути і українське право. Згідно зі статтею 3(1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 593/2008 (Рим I) договір регулюється правом, обраним сторонами; вибір має бути зроблений прямо або чітко випливати з положень договору чи обставин справи. Якщо сторони право не обрали, згідно зі статтею 4(1) договір купівлі-продажу товарів регулюється правом країни звичайного місця проживання продавця (пункт (a)), а договір про надання послуг – правом країни звичайного місця проживання надавача послуг (пункт (b)); договір, не охоплений пунктом 1, згідно зі статтею 4(2) регулюється правом країни звичайного місця проживання сторони, яка має здійснити виконання, характерне для договору. Звичайним місцем проживання компанії згідно зі статтею 19(1) є місце її центрального органу управління. Для українського постачальника це, як правило, означає українське право, а не словацьке, – хіба що з усіх обставин справи очевидно, що договір явно тісніше пов’язаний з іншою країною (стаття 4(3)). Згідно зі статтею 12(1) право, що застосовується, регулює, зокрема, виконання договірних зобов’язань, наслідки їх порушення, а також преклюзію та позовну давність (пункт (d)). Тому тривалість строку позовної давності і право на відсотки за прострочення можуть визначатися українським правом, навіть якщо позов подано у Словаччині.

У разі купівлі товарів слід оцінити також Конвенцію ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (повідомлення № 160/1991 Зб.): договірними державами є і Словаччина, і Україна, а Конвенція згідно зі статтею 1(1)(a) застосовується до купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких розташовані в різних договірних державах, якщо сторони не виключили її застосування згідно зі статтею 6. Зміст іноземного права словацький суд встановлює згідно з § 53(1) Закону № 97/1963 Зб. про міжнародне приватне і процесуальне право: він вживає всіх необхідних заходів, зокрема встановлює зміст іноземного права власними засобами, із загальнодоступних джерел, покладаючи відповідний обов’язок на учасників провадження або запитуючи інформацію в Міністерства юстиції Словацької Республіки; якщо зміст іноземного права не вдається встановити в розумний строк, застосовується словацьке право. Наша адвокатська компанія консультує виключно з питань права Словацької Республіки – питання українського матеріального права ми вирішуємо у співпраці з Вашим адвокатом в Україні.

Якщо відносини регулюються словацьким правом: позовна давність і визнання боргу

Словацьким правом договір регулюється насамперед тоді, коли сторони його обрали або коли це випливає зі статті 4 Регламенту Рим I. Зобов’язальні відносини між підприємцями, що стосуються їхньої підприємницької діяльності, у такому разі регулює Торговий кодекс Словаччини (Obchodný zákonník) – § 261(1). Строк позовної давності згідно з § 397 становить чотири роки, якщо закон не встановлює іншого для окремих прав. Згідно з § 402 він перестає спливати лише тоді, коли кредитор вчинить дію, яка за правилами судового процесу вважається початком провадження або заявленням права у вже розпочатому провадженні, – нагадування чи вимоги про оплату самі по собі перебігу строку позовної давності не зупиняють. Якщо боржник письмово визнає своє зобов’язання, згідно з § 407(1) від такого визнання починає спливати новий чотирирічний строк позовної давності, причому навіть тоді, коли на момент визнання строк позовної давності за цим правом уже сплив (§ 407(4)). Визнанням вважається також сплата відсотків щодо суми, з якої вони сплачуються (§ 407(2)), і часткове виконання, якщо з нього можна зробити висновок, що боржник визнає й решту зобов’язання (§ 407(3)). Якщо особа письмово визнає своє певне зобов’язання, згідно з § 323(1) припускається, що зобов’язання у визнаному обсязі на момент визнання існує. Тому письмове визнання боргу – перше, про що ми просимо боржника під час переговорів про розстрочку.

Згідно з § 408(1) Торгового кодексу строк позовної давності незалежно від інших положень спливає не пізніше ніж через десять років від дня, коли він почав спливати вперше. Якщо договір регулюється правом іншої держави, ці строки не застосовуються – позовна давність оцінюється за правом, що застосовується (стаття 12(1)(d) Регламенту Рим I). Тому в разі давнішої вимоги першим кроком є визначення права, що застосовується, а не підрахунок чотирьох років.

Відсотки за прострочення та фіксована компенсація 40 євро за словацьким правом

Якщо відносини регулюються словацьким правом, боржник за грошовим зобов’язанням згідно з § 365(2) Торгового кодексу вважається таким, що прострочив виконання, якщо не виконає зобов’язання належним чином і не пізніше ніж через 30 днів з дня отримання рахунку чи іншої вимоги про оплату або через 30 днів з дня, коли кредитор надав виконання, залежно від того, який із цих днів настав пізніше, – якщо договір не передбачає іншого строку оплати. Кредитор, який виконав свої законні та договірні зобов’язання, згідно з § 369(1) має право на відсотки за прострочення в розмірі, погодженому в договорі, без окремого нагадування. Якщо розмір не погоджено, згідно з § 369(2) застосовується ставка, встановлена Постановою уряду Словацької Республіки № 21/2013 Зб.: згідно з § 1(1) – основна процентна ставка Європейського центрального банку, чинна в перший день відповідного календарного півріччя прострочення, збільшена на вісім процентних пунктів, або – якщо кредитор обере фіксований варіант за § 1(2) – основна ставка, чинна в перший день прострочення, збільшена на дев’ять процентних пунктів, яка потім діє протягом усього періоду прострочення. Крім відсотків, згідно з § 369c(1) Торгового кодексу виникає право на фіксовану компенсацію витрат, пов’язаних зі стягненням вимоги; згідно з § 2 Постанови уряду вона становить 40 євро одноразово, незалежно від тривалості прострочення.

Поточну основну процентну ставку Європейського центрального банку слід перевіряти станом на відповідну дату. Для провадження щодо платіжного наказу (upomínacie konanie) діє обмеження: заява неприйнятна, якщо заявлено погоджені відсотки за прострочення в розмірі, який більш ніж на п’ять процентних пунктів перевищує ставку, що застосовувалася б без такої домовленості (§ 3(5)(a) Закону № 307/2016 Зб.). Якщо договір регулюється правом іншої держави, відсотки за прострочення та компенсація витрат на стягнення оцінюються за цим правом.

Наказне провадження або позов – європейський платіжний наказ для Вас не застосовується

Згідно з § 1(2) Закону № 307/2016 Зб. провадження щодо платіжного наказу – це прискорене електронне провадження щодо грошових вимог, альтернатива позову за Кодексом цивільного спірного процесу (Civilný sporový poriadok). Виключну підсудність у цих справах має Окружний суд Банська Бистриця (§ 2). Заява подається виключно в електронній формі за встановленим формуляром (§ 4(1)), а позивач – або, якщо його представляють, його представник – повинен мати активовану електронну скриньку, створену відповідно до словацького закону про електронне врядування (§ 3(6)(b)); тому іноземний кредитор, як правило, подає заяву через словацького адвоката. Іноземна юридична особа підтверджує свої ідентифікаційні дані випискою з реєстру, в якому вона зареєстрована (§ 4(3)). Заявити можна лише вимогу про сплату грошової суми в євро (§ 3(2)). Заява неприйнятна, якщо платіжний наказ (platobný rozkaz) треба було б вручати відповідачеві за кордоном (§ 3(6)(d)), – це обмеження стосується відповідача, а не позивача, тож місцезнаходження кредитора за кордоном не перешкоджає. Суд видає платіжний наказ не пізніше ніж через десять робочих днів після виконання процесуальних умов, зокрема сплати судового збору (§ 7(1)). Згідно з § 7(2) відповідач має 15 днів з дня вручення, щоб заплатити або подати заперечення (odpor), яке має бути обґрунтоване по суті (§ 11(1)); платіжний наказ, проти якого заперечення не подано, має наслідки рішення суду, що набрало законної сили (§ 11(6)). Європейський платіжний наказ за Регламентом (ЄС) № 1896/2006 призначений лише для транскордонних спорів – тобто спорів, у яких принаймні одна зі сторін має місце проживання або звичайне місце перебування в державі-члені, іншій, ніж держава-член суду, що розглядає справу (стаття 3(1)). Якщо кредитор, зареєстрований в Україні, подає позов проти словацького боржника до словацького суду, ця умова не виконується: Україна не є державою-членом, а боржник має місце проживання в державі суду. Там, де провадження щодо платіжного наказу недопустиме, – наприклад, у разі вимоги в іншій валюті, ніж євро, – подається позов за Кодексом цивільного спірного процесу.

У разі вимоги в євро до боржника, зареєстрованого у Словаччині, провадження щодо платіжного наказу має встановлений законом строк для видачі наказу, половинний судовий збір (§ 11c(1) Закону № 71/1992 Зб.) і вимагає заперечення, обґрунтованого по суті. З тієї самої причини, що й європейський платіжний наказ, кредиторові, зареєстрованому в Україні, щодо словацького боржника у словацькому суді недоступне й європейське провадження у справах з невеликою сумою позову за Регламентом (ЄС) № 861/2007: воно також поширюється лише на спори, у яких принаймні одна зі сторін має місце проживання або звичайне місце перебування в державі-члені, іншій, ніж держава-член суду, що розглядає справу (стаття 3(1)).

Рішення українського суду та примусове виконання у Словаччині

Якщо Ви позивали боржника в Україні і маєте рішення, що підлягає виконанню, Регламент Брюссель I bis на нього не поширюється: судовим рішенням у його розумінні є лише рішення суду держави-члена (стаття 2(a)), а виконання без проголошення виконуваності згідно зі статтею 39 діє лише між державами-членами. Закон № 97/1963 Зб. про міжнародне приватне і процесуальне право згідно з § 2 застосовується лише тоді, коли міжнародний договір не передбачає іншого. У відносинах з Україною діють Договір між Чехословацькою Соціалістичною Республікою та Союзом Радянських Соціалістичних Республік про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах (наказ № 95/1983 Зб.), чинність якого між Словацькою Республікою та Україною підтвердило повідомлення № 382/2002 Зб., і Конвенція про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах від 2 липня 2019 року, до якої приєднався Європейський Союз (Рішення Ради (ЄС) 2022/1206) і яка у відносинах між Союзом та Україною діє з 1 вересня 2023 року. Рішення в майновій справі, яке не потребує визнання окремим рішенням, словацький суд визнає тим, що видає доручення на здійснення примусового виконання (§ 67(3) Закону № 97/1963 Зб.); виконавчим документом (exekučný titul) є іноземний виконавчий документ, що підлягає виконанню у Словацькій Республіці (§ 45(2)(b) Виконавчого кодексу (Exekučný poriadok)).

Перед видачею доручення суд вручає іноземний виконавчий документ особисто особі, зазначеній як боржник, і роз’яснює їй можливість навести підстави для невизнання; якщо вона не наведе їх протягом 15 днів, суд перевіряє умови визнання та виконання і без відповідного клопотання (§ 54(1) і (2) Виконавчого кодексу). Виключну підсудність щодо виконавчих проваджень у Словаччині має Окружний суд Банська Бистриця (§ 49 Виконавчого кодексу). Судовий збір за заяву про примусове виконання становить 25 євро згідно з пунктом 13(a) тарифу Закону № 71/1992 Зб. Які документи та переклади додаються до рішення українського суду, ми описуємо на сторінці про примусове виконання у Словаччині.

Порядок дій

Як це відбувається

1

Прийняття та аналіз справи

Ми переглядаємо договір, замовлення, умови торгівлі, рахунки та документи про виконання. Перевіряємо, чи містить договір застереження про суд або про право, що застосовується, який суд має юрисдикцію, яким правом регулюються відносини і до якого часу вимогу можна заявити. Результатом є письмова пропозиція порядку дій.

2

Перевірка боржника

Перед поданням позову ми перевіряємо боржника в публічних реєстрах. Торговий реєстр (obchodný register) є публічним переліком; внесені до нього дані та документи, що зберігаються у збірці документів, оприлюднюються безоплатно (§ 3(1) і § 6(1) Закону № 29/2026 Зб.). Реєстр фінансової звітності (register účtovných závierok) надає доступ до документів, що зберігаються в його публічній частині, усім особам безоплатно (§ 23c(1) Закону № 431/2002 Зб.). Реєстр неплатоспроможності (insolvenčný register) містить відомості про провадження у справах про банкрутство і реструктуризацію (§ 203b Закону № 7/2005 Зб.), а центральний реєстр виконавчих проваджень, який веде Словацька палата судових виконавців, є публічним переліком виконавчих проваджень, не завершених остаточно (§ 211a Виконавчого кодексу). З перевірки випливає, чи має стягнення економічний сенс і чи не перебуває боржник у процедурі банкрутства або реструктуризації – тоді вимогу заявляють не позовом, а заявою кредитора (prihláška).

3

Досудова вимога, визнання боргу, розстрочка

Ми готуємо і надсилаємо вимогу про оплату з розрахунком основного боргу, відсотків за прострочення та інших вимог згідно з правом, що застосовується. Якщо боржник борг не заперечує, але не може сплатити його одразу, ми погоджуємо письмове визнання зобов’язання та графік платежів. Угоду можна оформити й у формі нотаріального акта (notárska zápisnica): якщо він містить правове зобов’язання, у ньому зазначено правомочну та зобов’язану особу, правову підставу, предмет і строк виконання, а зобов’язана особа погодилася на його примусове виконання, він згідно з § 45(2)(c) Виконавчого кодексу є виконавчим документом. У разі невиконання зобов’язання можна подати заяву про примусове виконання без попереднього судового провадження.

4

Звернення до суду

Якщо боржник не заплатить, ми подаємо заяву в провадженні щодо платіжного наказу за Законом № 307/2016 Зб. – виключно в електронній формі, до Окружного суду Банська Бистриця, який має виключну підсудність у цьому провадженні. Суд видає платіжний наказ не пізніше ніж через десять робочих днів після виконання процесуальних умов, зокрема сплати судового збору; з дня вручення відповідач має 15 днів, щоб заплатити або подати заперечення, обґрунтоване по суті. Якщо заперечення не подано, платіжний наказ має наслідки рішення суду, що набрало законної сили. Якщо його подано, ми відповідаємо на нього і в межах 15-денного строку подаємо клопотання про продовження провадження в суді, до підсудності якого справа належить згідно з Кодексом цивільного спірного процесу (§ 14(1) Закону). Там, де провадження щодо платіжного наказу недопустиме, ми подаємо позов за Кодексом цивільного спірного процесу.

5

Примусове виконання

Маючи рішення, що підлягає виконанню, ми подаємо заяву про примусове виконання – в електронній формі за встановленим формуляром (§ 48(7) Виконавчого кодексу). Виключну підсудність у виконавчих провадженнях має Окружний суд Банська Бистриця (§ 49). Якщо немає підстав для відхилення заяви, суд протягом 15 днів з дня її отримання видає доручення на здійснення примусового виконання (§ 53(1); для нотаріального акта цей строк не діє). Справу суд розподіляє судовому виконавцю (exekútor) у випадковому порядку (§ 55(1)) – кредитор виконавця не обирає. Якщо проти того самого боржника вже ведеться виконавче провадження, у якому суд видав виконавцю доручення, кожна наступна справа згідно з § 55(4) передається тому самому виконавцю.

Документи

Що нам потрібно від Вас

Надішліть нам документи як скани або фотографії мовою, якою їх складено; оригінали й переклади поки не потрібні. Що саме треба буде перекласти, ми визначимо після оцінки справи.

  • Договір, замовлення та їх підтвердження, зокрема листування електронною поштою, яким було укладено договір, і загальні умови торгівлі, на які є посилання, – ми шукаємо в них застереження про суд і про право, що застосовується.
  • Рахунки та доказ їх надсилання або вручення боржникові.
  • Документи про виконання: накладні та транспортні документи щодо поставки товару, акти приймання-передачі та акти приймання робіт, звіти про виконані роботи, журнал робіт на будівництві або монтажні листи.
  • У разі позики або кредиту: договір і доказ надання коштів, наприклад виписка з рахунку.
  • Листування з боржником – нагадування, претензії, повідомлені зарахування та утримання, обіцянки оплати, визнання боргу, часткові оплати.
  • Актуальна виписка з реєстру, в якому зареєстрована Ваша компанія; у провадженні щодо платіжного наказу іноземна юридична особа підтверджує нею свої ідентифікаційні дані (§ 4(3) Закону № 307/2016 Зб.).
  • Дані банківського рахунку, на який боржник має сплатити; у заяві про видачу платіжного наказу вони обов’язкові (§ 4(4) Закону № 307/2016 Зб.).
  • Якщо вже є рішення українського суду: його повний текст, підтвердження набрання ним законної сили та виконуваності і – якщо боржник не брав участі в провадженні – доказ того, що йому було вручено документ, яким розпочато провадження.
Гонорари

Скільки це коштує

Обсяг робіт і гонорар погоджуються заздалегідь і в письмовій формі. Ціну оцінки справи та досудової вимоги Ви знаєте ще до того, як ми почнемо роботу.

Оцінка справи

фіксований гонорар, погоджений заздалегідь

Ми переглядаємо документи, перевіряємо юрисдикцію суду, право, що застосовується, і позовну давність, перевіряємо боржника в публічних реєстрах і письмово пропонуємо порядок дій. Ціну повідомляємо до початку роботи; якщо Ви вирішите не продовжувати, на цьому справа завершується.

Досудова вимога

фіксований гонорар за дію

Підготовка і надсилання вимоги про оплату, включно з розрахунком основного боргу та додаткових вимог (príslušenstvo). Погоджується як фіксована сума за цю дію, а не за погодинною ставкою.

Представництво у провадженні

фіксований гонорар або гонорар успіху

Згідно з § 7(1) Наказу Міністерства юстиції Словацької Республіки № 655/2004 Зб. гонорар успіху може бути погоджений у вигляді відсоткової частки від вартості предмета справи; згідно з § 7(2) його максимальний розмір не може перевищувати 20 % вартості предмета справи. Згідно з § 8(1) Наказу право на нього виникає лише тоді, коли клієнт повністю виграв справу; якщо клієнт виграв справу частково, адвокат згідно з § 8(2) має право на тарифну винагороду в розмірі, визначеному відповідно до ступеня успіху у справі, а якщо клієнт не виграв навіть частково, адвокат згідно з § 8(3) може вимагати лише відшкодування фактичних витрат.

Поряд із гонораром адвоката виникають фактичні витрати, передусім судові збори та витрати на переклади. У провадженні щодо платіжного наказу судовий збір згідно з § 11c(1) Закону № 71/1992 Зб. про судові збори становить 50 % відсоткової ставки, встановленої в тарифі зборів; базова ставка за пунктом 1(a) тарифу – 6 % вартості предмета спору, тобто в провадженні щодо платіжного наказу 3 %, але не менше 25 євро і не більше 25 000 євро, а в господарських справах – не більше 50 000 євро. Суд не вимагає його сплатити, і якщо збір не сплачено протягом 15 днів з дня подання заяви, заява не розглядається. У разі позову за Кодексом цивільного спірного процесу – наприклад, щодо вимоги в іншій валюті, ніж євро, – сплачується збір за пунктом 1(a), тобто 6 %, але не менше 25 євро і не більше 25 000 євро, а в господарських справах – не більше 50 000 євро. Іноземця, який вимагає ухвалення рішення щодо майнового права, суд за клопотанням відповідача може зобов’язати внести забезпечення судових витрат (§ 51(1) Закону № 97/1963 Зб.); виняток для осіб із місцем проживання в державі-члені Європейського Союзу на компанію, зареєстровану в Україні, не поширюється (§ 51(2)(b)), проте забезпечення не можна вимагати, якщо заява розглядається шляхом видачі платіжного наказу (§ 51(2)(d)). Договір про правову допомогу, що діє у відносинах з Україною, забороняє вимагати забезпечення лише на тій підставі, що позивач є іноземцем або не має місця проживання у Словаччині, а його положення відповідно застосовуються і до юридичних осіб (стаття 49 і стаття 1(3) наказу № 95/1983 Зб.). Судовий збір за заяву про примусове виконання становить 25 євро згідно з пунктом 13(a) тарифу. Суд присуджує стороні відшкодування судових витрат пропорційно до її успіху у справі (§ 255(1) Кодексу цивільного спірного процесу). Результат провадження залежить від обставин конкретної справи, зокрема від майнового стану боржника.

Без зобов’язань

Надішліть нам документи щодо Вашої вимоги

Напишіть нам, хто є боржником, за що і скільки він Вам винен і з якого часу. Ми зв’яжемося з Вами й запропонуємо подальші кроки. Надсилання форми не є наданням правової допомоги і не створює договірних відносин.

+421 907 823 239klienti@tkak.sk
Запитання та відповіді

Поширені запитання

Пов’язані теми
Судові спори у СловаччиніБанкрутство словацького покупцяПримусове виконання у СловаччиніСловацьке товариство, кооперативСтягнення боргів за перевезення (CMR)Іноземним клієнтам

Законодавство, на якому ґрунтується ця сторінка

Тексти актів доступні на Slov-Lex та EUR-Lex. Наведена інформація має загальний характер і не замінює оцінки конкретної справи.